Береться мудрість не із заповітів,
А із шукань і помилок гірких.
Важко не погодитися з цими словами І. Кочерги з його драми "Ярослав Мудрий", але дуже хочу порадити прочитати книги Мирослава Дочинця, у яких кожен знайде для себе втіху для душі та поживу для розуму. Зараз переді мною його "Многії літа. Благії літа". Заповіти 104-річного карпатського мудреця - як жити довго в здоров'ї, щасті та мудрості.
Прості та водночас наснажені життєвою силою і мудрістю слова глибоко западають у душу. У розділі "Вершини і спуски життя" автор наводить такі слова, сказані одним відомим чоловіком перед смертю: " Якби в мене було б ще трохи життя, я не пропустив би й дня, якби не сказав близьким людям, що їх люблю. Я не сказав би всього, що думаю; я більше б думав про те, що скажу. Я б цінував речі не за їхньою вартістю, а за їхньою значущістю. Я спав би менше, мріяв більше, усвідомлюючи, що кожна хвилина із заплющеними очима, - це втрата шістдесяти секунд світла. Я ходив би, коли інші від цього втримуються; я прокидався б, коли інші сплять; я слухав би, коли інші говорять".