Минулий
навчальний рік для учнів 11-А класу і для мене як для класного керівника і
вчителя української мови та літератури був особливим. Підготовка до ЗНО; вибір
майбутньої професії; хвилювання, пов’язані з необхідністю приймати важливі
рішення, які вплинуть на подальше життя, - усе це повинні були зробити мої
вихованці.
Зараз подумки не раз повторюю слова
Ліни Костенко: «Єдиний, хто не втомлюється, - час». Навчальний рік закінчився, пролунав останній
дзвоник, складено ЗНО, відсвятковано випускний вечір, зроблено професійний, а
значить і життєвий вибір. Згадуючи всі ці роки, хочу висловити вдячність і моїм
учням, і батькам.
Дорогі випускники, ви єдині й неповторні,
кожен із вас залишив слід у моєму серці. Будьте успішними, а значить щасливими!
Шановні батьки, ви за сім років
співпраці стали моїми друзями й однодумцями. Дякую за розуміння, підтримку,
добре ставлення. Особливі слова вдячності голові батьківського комітету
Корнійчук Тетяні Олексіївні, членам батьківського комітету: Перехрестюк Наталі
Миколаївні, Савчук Наталії Юріївні, Онищенко Людмилі Анатоліївні.
Ще хочу розказати всій шкільній родині про те, що мене дуже
зворушило й заслуговує на повагу та
наслідування. Шановні батьки, ви мене завжди радували, бо виявляли співчуття й
підтримку, якщо потрібно було допомогти тим, хто цього потребує. Улітку ми всі
дізналися страшну новину про онкологічне захворювання учня нашої школи Атапіна
Юрія. Я відразу повідомила вам. І ви без жодних вагань зробили те, що стало своєрідним
благословенням у самостійне життя для наших дітей, виявивши милосердя та
показавши приклад того, як треба чинити в такій ситуації. Загальна сума
пожертвувань склала 6 тисяч 495 гривень. Я вже висловила вам своє захоплення.
Чому вирішила про це згадати ще раз? Вважаю, що слів вдячності багато не буває. А ще переконана, що добро
врятує світ. Хай вам і вашим дітям воздасться сторицею.
