Витязь молодої української поезії

(до 80-річчя від дня народження Василя Симоненка)

         Полтавець родом, він закінчив свій короткий життєвий шлях у Черкасах, у Шевченковім краю. 8 січня 1835 року – 14 грудня 1963-го… Ці дати обрамлюють його життя. Своїх читачів В.Симоненко вразив внутрішньою красою, істинністю почуттів, щирим юнацьким поривом, нестримним життєлюбством:

                            Світ який – мереживо казкове!

                            Світ який – ні краю, ні кінця!

                            Зорі й трави, мрево світанкове,

                            Магія коханого лиця!           

                            Світе мій, гучний, мільйоноокий,

                            Пристрасний, збурунений, німий,

                            Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,

                            Дай мені свій простір і неспокій,

                            Сонцем душу жадібно налий!

         Причащаймося з бездонної криниці  лірики поета, учімося цінувати кожну мить життя та усвідомлювати свою неповторність і унікальність:

                            Ти знаєш, що ти – людина?

                            Ти знаєш про це чи ні?

                            Усмішка твоя – єдина,

                            Мука твоя – єдина,

                            Очі твої – одні.