Якось Учитель запитав у своїх учнів:
- Чому люди кричать, коли сваряться?
- Бо втрачають спокій,- припустив один.
- Але навіщо ж кричати, якщо співрозмовник поряд із тобою? - уточнив Учитель. - Хіба не можна з ним говорити тихо? Навіщо кричати, якщо ти сердитий?
Учні пропонували свої відповіді, але жодна з них не влаштовувала Вчителя. Зрештою, він пояснив:
- Коли люди незадоволені один одним і сваряться, їхні серця відддаляються. Для того, щоб подолати цю відстань і почути один одного, доводиться кричати. Що сильніше вони гніваються, то голосніше кричать.
- А що відбувається, коли люди закохуються? - запитав один із учнів.
- Вони не кричать. Навпаки, говорять тихо, адже їхні серця близенько і відстань між ними зовсім мала. А коли закохуються ще сильніше, не говорять, а тільки перешіптуються і стають ще ближчими у своїй любові. Насамкінець уже навіть перешіптування їм не потрібне: вони тільки дивляться один на одного і все розуміють без слів. Так буває, коли поруч двоє закоханих людей.
Отож, коли виникає суперечка, не дозволяйте вашим серцям віддалятися одне від одного, не вимовляйте слів, які подовжать відстань між вами. Адже може настати момент, коли відстань збільшиться настільки, що ви не знайдете дороги назад.
Немає коментарів:
Дописати коментар