Поетеса, перед якою стає на коліна вічність

      19 березня виповнюється 85 років від дня народження Ліни Костенко - Поетеси, перед якою на коліна стає вічність. З роси й води Вам на добру сотню літ, Ліно Василівно. Ваше слово  щире і непідкупне, як молитва. Саме тому воно відгукується в серцях читачів  і  спонукає цінувати кожну мить життя, бути чесними із самими собою та з іншими.

 

Вечірнє  сонце,  дякую  за  день!
Вечірнє  сонце,  дякую  за  втому.
За  тих  лісів  просвітлений  Едем
і  за  волошку  в  житі  золотому.
За  твій  світанок,  і  за  твій  зеніт,
і  за  мої  обпечені  зеніти.
За  те,  що  завтра  хоче  зеленіть,
за  те,  що  вчора  встигло  одзвеніти.
За  небо  в  небі,  за  дитячий  сміх.
За  те,  що  можу,  і  за  те,  що  мушу.
Вечірнє  сонце,  дякую  за  всіх,
котрі  нічим  не  осквернили  душу.
За  те,  що  завтра  жде  своїх  натхнень.
Що  десь  у  світі  кров  ще  не  пролито.
Вечірнє  сонце,  дякую  за  день,
за  цю  потребу  слова,  як  молитви.