коли обіймаєш планету руками
і відчуваєш у ній биття -
це твоє серце, бо ти - дитя...
Тебе обліплює листя
і лоскоче твій ніс трава,
а тобі лише рік чи двісті
і сонях - твоя голова,
ти ловиш очима сонце
і пірнаєш у нетрі слів.
Ти ловиш себе, питаючи ХТО ЦЕ? -
краплину в'язку на скляному столі.
Ти - як дім
безпритульних віршів,
мушля, де є онука й дід...
...неначе світу в тобі побільшає
тільки тоншим стане твій слід...
Оксана Мардус
Немає коментарів:
Дописати коментар