Поспішаймо творити добро

     Минулий навчальний рік для учнів 11-А класу і для мене як для класного керівника і вчителя української мови та літератури був особливим. Підготовка до ЗНО; вибір майбутньої професії; хвилювання, пов’язані з необхідністю приймати важливі рішення, які вплинуть на подальше життя, - усе це повинні були зробити мої вихованці.

         Зараз подумки не раз повторюю слова Ліни Костенко: «Єдиний, хто не втомлюється, - час».  Навчальний рік закінчився, пролунав останній дзвоник, складено ЗНО, відсвятковано випускний вечір, зроблено професійний, а значить і життєвий вибір. Згадуючи всі ці роки, хочу висловити вдячність і моїм учням, і батькам.

         Дорогі випускники, ви єдині й неповторні, кожен із вас залишив слід у моєму серці. Будьте успішними, а значить щасливими!

         Шановні батьки, ви за сім років співпраці стали моїми друзями й однодумцями. Дякую за розуміння, підтримку, добре ставлення. Особливі слова вдячності голові батьківського комітету Корнійчук Тетяні Олексіївні, членам батьківського комітету: Перехрестюк Наталі Миколаївні, Савчук Наталії Юріївні, Онищенко Людмилі Анатоліївні.

         Ще хочу розказати  всій шкільній родині про те, що мене дуже зворушило й заслуговує на  повагу та наслідування. Шановні батьки, ви мене завжди радували, бо виявляли співчуття й підтримку, якщо потрібно було допомогти тим, хто цього потребує. Улітку ми всі дізналися страшну новину про онкологічне захворювання учня нашої школи Атапіна Юрія. Я відразу повідомила вам. І ви без жодних вагань зробили те, що стало своєрідним благословенням у самостійне життя для наших дітей, виявивши милосердя та показавши приклад того, як треба чинити в такій ситуації. Загальна сума пожертвувань склала 6 тисяч 495 гривень. Я вже висловила вам своє захоплення. Чому вирішила про це згадати ще раз? Вважаю, що слів вдячності  багато не буває. А ще переконана, що добро врятує світ. Хай вам і вашим дітям воздасться сторицею.