Карантин продовжено!

У школах Рівного продовжено карантин до 3 березня включно.

Визначено лауреата рівненської літературної премії імені Уласа Самчука

    24 лютого в Рівному відбулося вручення міської літературної премії імені Уласа Самчука.

      Премію  було присуджено Басарабі Василю Наумовичу (за його нову книгу „Страшний суд”) з врученням диплома лауреата, нагрудного знака та грошової винагороди.

    За словами Василя Басараби, він писав свою книгу „Страшний суд” два роки поспіль. А змусила його її написати трагічна історія України. У романі він описав 20 століття. Василь Басараба розповів, що прототипів у реальному  житті не існує, а всі образи збірні.

Автор зазначив, що у творі зображено, як різні суспільні катаклізми відображаються в душах людей: переходять через долю окремої людини та цілого  народу.

      За рік часу роман "Страшний суд" став доволі популярним, адже в ньому через історичне минуле можна прослідкувати сьогодення нашої держави.

Таємниця мови

Мова наша є таємницею. У ній всі тони і відтінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності нашої мови. І справді, інше слово часом дорогоцінніше самої речі. Пригадаймо такі слова, як "оксамит", "перла", "намисто", "рушник", "хустка", "знамено"... Кожне слово має свій сенс, свою красу. У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких слів, як "світанок", "сонячний промінь", "весняний струмок", "голуба далечінь", "блакитна високість"... А скільки таких слів існує, і за кожним - глибинна суть і краса!..

      Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, сам засуджує себе на злиденність душі, стає безбатченком (В. Сухомлинський).

15 лютого - Срітення Господнє

      Свято встановлено на честь зустрічі немовляти Христа з праведним старцем Симеоном та пророчицею Анною.

         Православні віряни в неділю, 15 лютого, відзначають Стрітення Господнє – одне з 12 головних церковних свят.

         Слово "стрітення" старослов'янською мовою означає "зустріч", а друге значення цього слова – "радість". Свято Стрітення Господнього було встановлене на честь зустрічі немовляти Христа з праведним старцем Симеоном та пророчицею Анною. За старозавітним звичаєм на 40-й день після народження Ісуса батьки принесли свого первістка в Єрусалимський храм, щоб посвятити його Богу. Там його, згідно з Євангелієм, зустрів 360-річний старець Симеон, якому було передвіщено, що він не помре, поки не побачить Спасителя, що з'явився на світ.

         За даними церковних істориків, перші згадки про це свято зустрічаються ще у творах християнських святих III і IV століть, урочисте ж святкування Стрітення Господнього у всій Візантійській імперії було встановлене за царювання імператора Юстиніана в 542 році.

         Стрітення символізує зустріч Старого і Нового Завітів. У народному побуті Стрітення здавна сприймається як зустріч зими з весною.

            У цей день у церквах святять воду, а разом із водою свічки. Посвячені на Стрітення свічки називалися "громовими", тому що їх запалювали і ставили під образами під час грози, щоб уберегти людей від грому та вогню.

Все не те, коли нема любові

Все не те, коли нема любові.
Почуття й слова — тріски дубові,
Дні — болящі, немічні старці,
Магістралі — темні манівці,
Яблуневий цвіт — зола летюча,
Небеса — асфальтна сіра туча,
Сміх — петля на горлі, булка — глей,
Пісня —хоч бери і сам заблей!

 
Ось — любов! Дими — дихання липи,
Почування й слово — смолоскипи,
Дні — невтомні, ясні юнаки,
Манівці — між зорями стежки,
Попіл — крила золотої птиці,
Хмара — поле стиглої пшениці,
Плач — знімає з голосу петлю,
Пісня й хліб волають: «Я люблю!»
                                         Д. Павличко

Чому люди кричать, коли сваряться? (Для закоханих, які посварилися, і не тільки...)

        Якось Учитель запитав у своїх учнів:

- Чому люди кричать, коли сваряться?

- Бо втрачають спокій,- припустив один.

- Але навіщо ж кричати, якщо співрозмовник поряд із тобою? - уточнив Учитель. - Хіба не можна з ним говорити тихо? Навіщо кричати, якщо ти сердитий?

     Учні пропонували свої відповіді, але жодна з них не влаштовувала  Вчителя. Зрештою, він пояснив:

- Коли люди незадоволені один одним і сваряться, їхні серця відддаляються. Для того, щоб подолати цю відстань і почути один одного, доводиться кричати. Що сильніше вони гніваються, то голосніше кричать.

- А що відбувається, коли люди закохуються? - запитав один із учнів.

- Вони не кричать. Навпаки, говорять тихо, адже їхні серця близенько і відстань між ними зовсім мала. А коли закохуються ще сильніше, не говорять, а тільки перешіптуються і стають ще ближчими у своїй любові. Насамкінець уже навіть перешіптування їм  не потрібне: вони тільки дивляться один на одного і все розуміють без слів. Так буває, коли поруч двоє закоханих людей. 

       Отож, коли виникає суперечка, не дозволяйте вашим серцям віддалятися одне від одного, не вимовляйте слів, які подовжать відстань між вами. Адже може настати момент, коли відстань збільшиться настільки, що ви не знайдете дороги назад. 

Наша пам’ять – наш біль…

 
            15 лютого 2015 року відзначатимуть 26 річницю виводу радянських військ із Афганістану. Як сприймати ці події: як трагедію чи звитягу? Для одних – це трагедія, тому що не повернулися рідні, друзі. А для самих афганців – звитяга, бо вони виконували свій військовий обов’язок.

         У Рівненській ЗОШ № 23 ушановують пам’ять тих, хто 26 років тому проявив героїзм, мужність. З цією метою була організована зустріч учнів 7-8 класів із ветеранами афганської війни, проведені уроки мужності, серед учнів 7-9 класів відбувся турнір із настільного тенісу імені  М. Веремчука.

         Музей слави воїнів-інтернаціоналістів ім. М. Веремчука відвідали учні Рівненської ЗОШ № 25, 13, 27.

        Завідувач музею Новосад І.В. повідомила, що в планах створення експозиції «Афганці знову в бою…», у якій буде представлено події Майдану,  розказано про участь афганців у бойових діях в зоні АТО.

Оголошено лауреатів Шевченківської премії

                                                

     У Комітеті з Національної премії України ім. Тараса Шевченка відбувся третій тур обговорення конкурсних творів, висунутих на здобуття Національної премії 2015 року.  За результатами таємного голосування були названі лауреати у чотрьох номінаціях.

        У номінації «Література» премію отримав Юрій Щербак за  трилогію «Час смертохристів», «Час великої гри» і  «Час Тирана. Прозріння 2084 року». Переможцем у номінації «Літературознавство і мистецтвознавство» став Костянтин Москалець за  книжку есеїв «Сполохи». У номінації «Образотворче мистецтво» лауреатом став Микола Компанець за  мистецький цикл «Земля моїх батьків». Премію у номінації «Театральне мистецтво» здобув Петро Панчук, актор Національного театру ім. І. Франка, за втілення образу Тараса Шевченка на вітчизняній театральній сцені.

    Цьогоріч Національну премію у номінаціях «Публіцистика і журналістика», «Музичне мистецтво» і «Концертно-виконавське мистецтво» вирішено було не  вручати.

    Рішення Шевченківського комітету  затвердив його голова Борис Олійник. Далі (за процедурою) секретаріат подасть документи переможців і свої протоколи в Адміністрацію  Президента України, щоб глава держави Петро Порошенко підписав Указ. Планується, що, за традицією, церемонія нагородження відбудеться до дня народження Кобзаря.

Як ми говоримо?

    Як правильно називати предмет, за допомогою якого можна зробити гострим кінець олівця?

    Сьогодні на Інтернет-сторінках та в магазинах пропонують: "кишенькову стругачку для ножів", "точилку (точило для ножів)", "стругачку для ножів", "гострилку (точило) для олівців", "стругачку для олівців", "підстругачку для олівців", "точилку для олівців" тощо.

      Словник української мови так пояснює ці слова: "Точило, а; Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою якого гострять  різальні й колючі інструменти [2, Т. 10;213]. Стругачка, и, ж. Те саме, що стругач (ніж, яким стружуть деревину) [2, Т. 9; 789].Підстругувати, ую, уєш. 1. Трохи, додатково стругати. 2.Робити гострим кінець олівця. пера  [2, Т. 6; 509]. Слова "гострилка" у словниках немає, а дієслово "гострити" пояснюється як дія, за допомогою якої можна зробити щось гострим.

       Отже, предмет, за допомогою якого можна зробити гострим кінець олівця, варто називати підстругачкою. Найменування цього іменника вмотивоване, бо деревину стружуть стругачем або стругачкою (окремий інструмент на відміну від підстругачки), а олівці виготовлені з дерева, тому логічно буде підстругувати олівці, аби вони були гострими. Радимо уникати слова "точилка", бо це калька з російської мови (рус. "точилка для карандашей").

2 лютого - День визволення Рівного від німецько-фашистських загарбників

     З 1941 по 1944 роки понад 900 днів  місто Рівне перебувало під окупацією нацистської Німеччини. Панування фашистських загарбників закінчилося 2 лютого 1944 року. З нагоди 69-ї річниці визволення Рівного від нацистських окупантів у місті вшанували загиблих визволителів й привітали тих, хто ще живий.

     Урочистості відбулися на військовому меморіалі кладовища "Дубенське".
    З вінками та квітами на меморіал прийшли представники міської та обласної влади, ветерани Другої світової війни, родичі загиблих бійців та звичайні рівняни.